Сьогодні ми з вами приготуємо неймовірно смачну смажену печінку з цибулею. Варто нагадати, що для того щоб печінка не була жорсткою її не варто довго смажити. Саме тому в цьому рецепті печінку ми різатимемо тонкими, але широкими пластинами.

Смажена печінка з цибулею – інгредієнти

• Печінка свиняча– 500 г.
• Цибуля – 2 великі штуки.
• Сало – 100 г.
• Сіль, перець.
• Соєвий соус.
• Трохи олії.

Смажена печінка з цибулею – приготування

Цибулю чистимо ріжемо напівкільцями. На невеликій кількості олії тушкуємо цибулю до м’якості.

Печінку миємо, чистимо від плівочок, просушуємо паперовими рушничками. Нарізуємо тонкими пластинами.

Сало дрібно ріжемо і витоплюємо з нього жир на сковороді. На добре розігрітому жирі обсмажуємо з обох сторін до зарум’янення. Додаємо цибулю, солимо перчимо, вливаємо соєвого соусу (2-3 ст.л. або на ваш смак). Тушкуємо ще 2-3 хвилини і відразу подаємо до столу.

Добре смакує з картоплею та з кислою цибулею або просто з солоним огірком.

Смачного!

Смак будь-якої страви залежить від спецій і соусів, з якими вона подається. Сьогодні хочемо розповісти Вам про один цікавий рецепт соусу “Смакота” до м’яса. Готується такий соус досить просто, але він надасть м’ясу неповторності і унікальності.

Соус до м’яса “Смакота” – інгредієнти

• Солодкий болгарський перець червоного кольору – 1 шт.
• Солодкий болгарський перець зеленого кольору – 1 шт.
• Помідор – 2 шт.
• Цибуля ріпчаста – 2 шт.
• Ананасовий сік – 60 мл.
• Оцет столовий – 1,5-2 ст.л.
• Соєвий соус – 2 ст.л.
• Томатна паста – 1 ст.л.
• Цукор – 1 ст.л.
• Борошно – 2 ч.л.
• Курячий бульйон (можна з кубика) – 125 мл.
• Олія для смаження.

Рецепт приготування соусу “Смакота”

Розпочнемо приготування соусу до м’яса “Смакота”.

Цибулю, перці очистіть та наріжте невеликими кубиками й обсмажте в олії близько 3 хвилин. Помідори очистіть від шкірки та натріть на крупній тертці і протушкуйте на сковороді з цибулею, та перцями 5-7 хвилин. Коли час мине, вийміть овочі з сковороди.

Ананасовий сік, оцет, томатну пасту, соєвий соус і цукор змішайте і вилийте на сковороду. Борошно розведіть в бульйоні так, щоб не було грудочок і теж вилийте на сковороду. На повільному вогні доведіть соус до кипіння, помішуючи.

Тепер додайте овочі і тушкуйте ще протягом 3 хвилин.

Соус “Смакота” готовий. Подавайте його до будь-якого м’яса.

При бажанні в соус можна додати, на 1-му етапі його приготування, часник і перець чилі.

Смачного!

Свинина фарширована фаршем та грибами– страва універсальна. Таке м’ясо можна запекти як до святкового столу так і для сімейної вечері; можна подавати її як гарячим доповненням до гарніру, так і холодною нарізкою; а можна просто відрізати шматок, покласти на хліб та насолодитися смачним бутербродом.

Готуйте та смакуйте разом з нами!

Свинина, фарширована фаршем та грибами – інгредієнти

• Синина (полядвиця або шинка) – 1300 г
• Фарш – 350 г
• Печериці – 200 г
• Цибуля – 1 штука (невеличка)
• Яйця – 2 штуки
• Часник – 4 зубчики
• Чабер – 2 ч.л.
• Гуньба (пажитник) – 2 ч.л.
• Сіль, перець
• Масло – 1 ст.л.
• Маринад для м’яса – 20 г (готова суміш прянощів)

Свинина, фарширована фаршем та грибами – приготування

М’ясо помити, просушити та гострим ножем розрізати вздовж до половини, щоб вийшов один великий лист м’яса. Натираємо м’ясо маринадом з обох стрін та залишаємо на 24 години в прохолодному місці.

Печериці добре промиваємо або ж чистимо, нарізуємо скибочками, солимо, перчимо. Почищену цибулю ріжемо на дрібненькі кубики. На розігріту сковороду кладемо 1 ст.л. масла, викладаємо гриби та цибулю, обсмажуємо.

До фаршу додаємо гуньбу (пажитник), чабер, яйця, сіль, перець, видавлюємо 2 зубчики часнику та обсмажені гриби, вимішуємо до однорідності.

На замаринований м’ясний лист викладаємо фарш, рівномірно розподіляємо і скручуємо в рулет.

Зверху м’ясо натираємо двома зубчиками часнику, пропущеними через часникодавку. Туго обмотуємо м’ясо ниткою, кладемо в рукав для запікання або в жаростійкий посуд (з кришкою), додаємо 2 ст.л. олії та 2 ст.л. води.

Випікаємо м’ясо при температурі 180 градусів 1 годину 20 хвилин. Якщо ви любите рум’яну скоринку – після години випікання розріжте рукав або зніміть кришку.

Така запечена свинина добре смакує гарячою та холодною. Смачного!

Стейк із свинини, курятини, із лосося – все це вільні інтерпретації уяви. Справжній стейк готується лише із яловичини. І, хоча аби приготувати стейк зовсім не потрібно бути досвідченим кухарем, стейки справа не проста, тож аби приготувати його добре, обов’язково дотримуватись п’яти головних правил приготування стейків, а також прочитайте й інші поради нашого сайту.

Основні правила для приготування стейку

1. Стейк готують тільки зі свіжого, охолодженого м’яса. Його слід перед смаженням довести до кімнатної температури.
2. М’ясо може бути тільки яловичиною. Свинина, індичка, риба теж смажаться на грилі, але стейком не називаються.
3. Шматок м’яса для стейка повинен бути товстим – не менше 2,5 см, але і не більше 4 см.
4. Якщо ви купили необроблена великий шматок м’яса, то ріжте його на стейки виключно поперек волокон.
5. Щоб яловичина прожарювалася і була ніжною, для стейків використовують спинні м’язи, найменш завантажені.

Маринувати м’ясо для стейка не потрібно. Можна приготувати приправу з солі, води, спецій, лимонного соку та розмарину. Поливаємо стейки прямо на грилі.

Як шматок м’яса перетворюється в стейк?

При смаженні білок – в першу чергу на поверхні шматка м’яса – згортається і блокує вивід рідини. Тому спочатку м’ясо швидко обсмажують при високій температурі, а потім доводять до кондиції при більш низькій.

Коли стейк досягає температури 40 ° С, білки починають руйнуватися, потім, після 50 ° С, стискається колаген, на 70 ° С м’ясо перестає утримувати кисень і стає сірим. Нарізка поперек волокон забезпечує проходження високотемпературних потоків через шматок м’яса. Після того, як стейк зняли з вогню, він продовжує нагріватися зсередини – треба починати їсти досить швидко.

Спеціалісти можуть виділити як “плюси”, так і мінуси “пива”, але сьогодні ми б хотіли зосередитися на позитивній стороні хмільного напою.

Сучасні дослідники віддають належне сильним сторонам пива. Хоча і роз’яснюють, що сьогоднішнє пиво і за складом, і за смаком, і за кольором, і за впливом на наш організм відрізняється від того продукту, який варили і пили люди Стародавнього світу і Середньовіччя.

Отже, що про сьогоднішній напої можуть сказати харчовики та медики?

У чому ж користь від пива?

• У пиві багато калію і мало натрію, тому в помірній кількості його можна пити тим, хто страждає на гіпертонічну хворобу і змушений обмежувати споживання солі.
• За вмістом калію, магнію, фосфору, заліза, міді, цинку пиво не відрізняється від апельсинового соку – стакан якого, випитий за сніданком, є символом здорового способу життя
• У пиві багато вітамінів В1 і В2, і вони там присутні в тій формі, яка добре засвоюється. Один літр цього напою забезпечить 40-60% добової потреби в тіаміні (В1) і рибофлавіні (В2)
• Пиво багате аскорбіновою кислотою, її додають в цей напій для запобігання процесів окислення. Все той же літр дасть вам 70% добової дози вітаміну С. А для задоволення добової потреби в нікотиновій та фолієвій кислотах досить випити всього півсклянки.
• Лимонна кислота, що входить до складу пива, стимулює утворення сечі в організмі і цим попереджає поява каменів у нирках.
• Фенольні сполуки пива – найбільш цінні компоненти цього напою. Вони запобігають утворенню тромбів, нормалізують ліпідний обмін і, отже, захищають нас від інфарктів та інсультів
• Вуглекислий газ, що міститься в пиві, стимулює шлункову секрецію і кровотік в м’язах, печінці, легенях і нирках. До того ж він не дозволяє нам пити цей напій залпом і цим утримує від швидкого сп’яніння.
• екстрактивні речовини хмелю надають заспокійливе і снодійне дії і мають бактерицидні властивості.

Смачного вам споживання цього прекрасного напою – пива!

Якщо ви знаєтеся на чеському пиві, то звичайно добре знайомі з Krusovice.

Королівський пивоварний завод Krusovice є заводом, що найшвидше розвивається в Європі. Пивовари заводу для приготування свого пива використовують найчистішу воду з Крушовицького джерела, богемский ячмінний солод і жатецький хміль. Пиво Krusovice не піддається пастеризації і цим зберігає унікальний смак і корисні властивості напою. Основну частину свого пива завод постачає на чеський ринок. Але також успішно експортує його в Польщу, Словаччину, Німеччину, Фінляндію та інші європейські країни.

Види пива Krusovice (Крушовіце)

Пивоварний завод має в даний час асортимент продукції в преміальному сегменті ринку, на якому головна марка Krusovice – одна з найстаріших чеських марок пива, і п’ять інших варіантів – це “Svetle”, “Musketyr”, “Imperial”, “Cerne” і “Jubilejne “.

Krusovice (Крушовіце)

Історія Королівської броварні Крушовіце почалася в 1517 році, коли за Святовячлавским договором чеській аристократії було дозволено варити пиво на їх власних фермах. Пивовар Іржі Бирка отримав у спадок ферму з пивоварнею в селі Крушовіце.

Сьогодні це одна з найстаріших пивоварень в Чеській республіці. Крушовіце, вдало розташоване серед полів і лугів з родючим грунтом, немов створено спеціально для вирощування ячменю і солоду – основних складових якісного пива. Навіть воду доставляють з свердловин, що знаходяться в Кршівоклатскіх лісах.

Перший письмовий документ щодо заснування пивоварного заводу датується одна тисяча п’ятсот вісімдесят першим роком, коли Іржі Бирка запропонував королю Рудольфу II купити свою пивоварню в Крушовіце з прилеглими до нього лісами, полями і Хмільником. Тоді ж була складено опис власності, і зараз цей документ зберігається на першому поверсі старої солодовні пивоварні Krusovice. Імператор Священної Римської імперії і король Чехії Рудольф II – відомий в історії Пиволюб і пивоваріння вважав однією з найважливіших справ свого життя. Він експериментував з новими рецептурами і домагався ідеального смаку, особисто контролював якість сировини, що поставляється.

Під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) Пивоварний завод не раз спустошували найманці, він частково згорів, але виробництво завжди швидко відновлювалася. У 1685 року Арношт Жозеф Вальдштейн купив завод у Чеській Корони і провів технічне оновлення наявного обладнання. Після того, як він помер в 1731 році, Крушовицький маєток, включаючи і завод, як частина приданого його дочки Марі, перейшло сім’ї князя Фюрнштенберка.

Протягом наступних 200 років сім’я Фюрнштенберк розвивала виробництво, оснастивши пивоварню найсучаснішим в той час обладнанням. Поступово пиво Krusovice стало дуже популярним і його стали продавати навіть до Німеччини. До середини XIX століття в Крушовіце варили вже 100 партій пива в рік.

У період Першої світової війни виробництво пива в Крушовіце було припинено, але незабаром знову відновилося і навіть збільшилося. Завод належав Фюрнштенберкам до 1945 року, в цьому ж році Krusovice був націоналізований і належав державним компаніям до 1991 року. У 1993 році завод Krusovice був повністю приватизований німецьким харчовим концерном Dr.Oetker, тоді й почалася його повна реконструкція. Завдяки коштам, вкладеним в розвиток заводу, в 1997 році компанія вийшла з 25-го місця на 5-е місце по продажах серед чеських пивоварних заводів, обсяг продажів склав 25 млн. доларів США.

На сьогодні Крушовицький Королівський пивоварний завод варить більше 1 мільйона гекталітрів пива на рік. Пивовари заводу для приготування свого пива використовують найчистішу воду з Крушовицького джерела, богемский ячмінний солод і жатецький хміль. Зараз, як і протягом декількох століть, рекламний слоган підприємства “Krusovice – це королівське походження”, а логотип компанії – королівська корона.

Асортимент пива ТМ Krušovice включає:

• Krušovice Desítka – світле пиво з Густиня 10,2% та вмістом алкоголю 4,2%;
• Krušovice Černé – чорне пиво з вмістом алкоголю 3,8%;
• Krušovice Mušketýr 11 ° – світле пиво з Густиня 11% та вмістом алкоголю 4,5%, варитися з початку 1980-х із використанням суміші спеціальних солодів;
• Krušovice Malvaz – напівтемне пиво з Густиня 13% та вмістом алкоголю 5,6%, віпускається з 2010 року;
• Krušovice Imperial (Ležák) – («лежак») світле пиво з Густиня 12% та вмістом алкоголю 5,0%.

Leffe («Леффе») – традиційне бельгійське міцне пиво з високою щільністю. Унікальний рецепт Leffe – результат багатовікового досвіду в мистецтві пивоваріння.

Особливості бельгійського пива Leffe (Леффе)

Палітра смаків і ароматів Leffe, здатна задовольнити найвищі вимоги справжніх цінителів пива – елегантний фруктовий, трохи пряний, насичений карамельний, з нотками цитруса.

Leffe подають охолодженим до 5-8 ° С в традиційному келиху у формі чаші, що дозволяє в повній мірі розкрити його багатий аромат.

Історія пива Leffe

Leffe (бельг. Lɛf, голл. / Lɛfə /) – торгова марка пива, що належить найбільшому в світі виробнику пива корпорації Anheuser-Busch InBev. Включає кілька сортів так званого абатського пива, традиційного бельгійського типу пива з високою щільністю і високим вмістом алкоголю.

Історія пива Leffe розпочалася в 1152 році, коли поблизу Динана в південно-бельгійської провінції Намюр на березі Маасу було засновано абатство Notre Dame de Leffe. Уже 1240 роком датуються перші письмові згадки про пиво, яке, що традиційно для західноєвропейських монастирів того періоду, варили премонстранти-каноніки абатства Leffe.

Використовуючи досвід поколінь ченців, які займалися пивоварінням, і інгредієнти, які росли навколо абатства, монастир створив унікальний ель з власним характерним смаком.

Протягом наступних століть монастир зазнавав неодноразових руйнувань. У 1460 році монастир майже повністю зруйнувала повінь, а незабаром після відновлення, в 1466 році, його захопили, розграбували і спалили війська герцога Бургундського Карла Сміливого.. . .

У 1735 році значна частина абатське пивоварні була знищена угорськими гусарами, які квартирували в монастирі. Після початку Французької революції 1794 року Дінан був зайнятий французькими революційними військами, всі активи церкви, як одного з найбільших землевласників, були конфісковані і в 1796 році монахи були змушені покинути абатство. З тих пір пивоваріння на його території здійснювалося лише в невеликих масштабах, а з 1809 року був взагалі припинено.

Ченці повернулися до абатства лише 1902 року, проте відновлення виробництва пива Leffe довелося чекати ще півстоліття. Перше з початку XIX ст. пиво було зварено в абатстві в 1952 році і відразу ж завоював велику популярність у цінителів цього напою. Пізніше право виробництва пива торгової марки Leffe придбав провідний бельгійський виробник пива компанія Interbrew, яка в 2004 році об’єднала активи з лідером пивного ринку Південної Америки компанією AmBev, утворивши одного з провідних виробників пива в світі InBev.

Нарешті, в 2008 році відбулося злиття InBev з компанією Anheuser-Busch, в результаті якого утворився найбільший світовий виробник пива Anheuser-Busch InBev. Зараз Leffe є одним з так званих міжнародних брендів цього пивоварного гіганта. Пиво цієї торговельної марки вариться на пивоварних потужностях заводу Stella Artois в бельгійському Льовені і продається в більш ніж 60 країнах світу.

Сорти пива Leffe

• Leffe Blonde – світле міцне пиво з вмістом алкоголю 6,6%
• Leffe Brune – темне міцне пиво з вмістом алкоголю 6,5% і ароматом смаженої карамелі
• Leffe Tripel – світле міцне пиво з підвищеним вмістом алкоголю (8,4%) і присмаком коріандру і цитрусових
• Leffe 9 ° – світле міцне пиво з підвищеним вмістом алкоголю (9%)
• Leffe Radieuse – напівтемне міцне пиво з підвищеним вмістом алкоголю (8,2%) і фруктовим присмаком
• Leffe Ruby – червоне пиво з вмістом алкоголю 5% і характерним для більш міцних сортів солодкуватим смаком
• Leffe Lentebier – світле пиво (de printemps) весняне пиво
• Leffe Royale – світле пиво (whitebread golding) 7,5%

Eggenberger – це маленька замкова пивоварня, яка розташована в дуже мальовничому австрійському містечку Форхдорф.

Ще 700 років тому в монастирських книгах вона згадувалася як монастирська пивоварня. Еггенбергер відома в першу чергу своїми міцними сортами пива. Так, “Саміклаус Бір” було визнано найбільш міцним (14%) пивом в світі!

Пиво в Австрії – вагома частина національної культури країни. Хмільний напій тут виробляють з XV століття. Щорічний обсяг виробництва австрійського пива досягає 10 мільйонів гектолітрів. Понад 150 броварень Австрії випускають 360 сортів натурального високоякісного пива.

Пропонуємо купити австрійське пиво – вибирайте з безлічі сортів світлого лагера і пшеничного пива.

Якщо Вам трохи надокучило їсти звичайний шашлик, яким би смачним до нього не був маринад, то у нас є вирішення такої проблеми. Давайте приготуємо соус до шашлику, але складно сказати, на що більше це схоже: на соус чи на салат, а все через те, що інгредієнтів у ньому дуже багато, але смак в результаті просто чудовий!

Соус-салат до шашлику – інгредієнти

• Оливки – 100 г.
• Цибуля – 1 шт.
• Перець болгарський – 1 шт.
• Помідор – 1 шт.
• Часник – 3 зубчики.
• Кріп і петрушка – по 1 пучку.
• Перець чорний мелений, сіль за смаком.
• Майонез – 150 г.

Рецепт приготування соусу-салату до шашлику

Вогонь ми розпалили вже для шашликів, то овочі ми приготуємо саме на ньому. Помідор і перець потрібно запекти на грилі або на відкритому вогні до чорного кольору. Потім зніміть з них шкірку та поріжте смужками.

Цибулю, часник і зелень дуже дрібно наріжте. Оливки розріжте на четвертинки.

Змішайте всі інгредієнти, посоліть, поперчіть та заправте майонезом.

Готово!

Смак соусу-салату вразить Вас своїм незвичним поєднанням. Подавайте його до шашлику або ж до будь-якого виду м’яса.

Смачного!

Сьогодні ми з вами приготуємо злегка кислий,трішки солодкуватий та в міру пряний соус – чатні з румбамбару (ревеню). Такий соус готується дуже просто, добре зберігається в холодильнику.

Чатні з румбамбару (ревеню) добре смакує з сиром, м’ясом та ковбасою.

Чатні з румбамбару (ревеню) – інгредієнти

• Румбамбар (ревінь) – 500 г.
• Цибуля – 1 штука.
• Цукор – 75 г.
• Оцет – 50 мл.
• Перець чилі – за смаком.
• Перець чорний мелений – за смаком.
• Імбир свіжий – 1 ст.л.(тертий).
• Олія – 1 ст.л.

Чатні з румбамбару (ревеню) – приготування

Румбамбар (ревінь) миємо, чистимо та нарізуємо шматочками. До румбамбару (ревеню) додаємо цукор та залишаємо на 30 хвилин, щоб отримати сік.

В сковороду з розігрітою олією кладемо порізану цибулю, обсмажуємо до м’якості (але не зарум’янювати). Додати румбамбар з соком та тушкувати під кришкою до м’якості.

Додаємо оцет, тертий імбир, всі спеції, варимо на слабкому вогні, часто помішуючи. Варимо поки соус не загусне.

Перекладаємо соус в блендер і збиваємо до однорідності. А можна опустити цей процес, і залишити соус з шматочками цибулі та румбамбару (ревеню).

Гарячим соус розкладаємо у баночки. Зберігаємо в холодильнику.

Смачного!