Рагу по-ірландськи
Національна страва Ірландії з яловичини (буває із ягнятини). Однак у рагу по-ірландськи чимало інших інгредієнтів, які нечасто використовують кухарі. Ще рідше їх можна знайти у такому контрасному поєднанні.
Коротко
6 порцій
2 год 40 хв
340 ккал
пивом Ґіннес (темним)
Print
Інгредієнти
500 г яловичини
2 ст. л. олії
2 цибулини
2 стручки солодкого перцю
2 стебла селери
2 морквини
2 помідори
200 г слив
40 г вершкового масла
2 ст. л. борошна
2 зубці часнику
1,5 склянки червоного сухого вина
соус табаско
1 ч. л. сушеного чебрецю
100 мл бульйону
сіль, перець
Рецепт приготування:
- Духовку нагріти до 160° C.
- М’ясо нарізати шматочками, посипати борошном і обсмажити з усіх боків на суміші олії і вершкового масла. Перекласти м’ясо в сотейник.
- Підготувати овочі та фрукти. Цибулю і часник очистити, цибулю нарізати. Селеру та очищену моркву помити і нарізати великими шматочками. Перець помити, плодоніжки з насінням видалити, м’якоть нарізати шматочками. Помідори занурити в окріп на 30 секунд, очистити від шкірочки і нарізати великими шматочками. Сливи помити, кісточки вилучити.
- На сковороді, де смажилося м’ясо, обсмажити цибулю, часник, селеру та перець до прозорості цибулі і викласти овочі до м’яса. Додати моркву, сливи і помідори, приправити страву соусом табаско, сіллю і перцем на свій смак. Покласти чебрець, влити вино і перемішати.
- Сотейник накрити кришкою і готувати рагу у духовці 2 години, доливаючи гарячий бульйон за необхідності.
В ірландського рагу є трохи різні рецепти приготування та переліки інгредієнтів: з картоплею і без, те саме і з вином, ріпою, сливами. Однак незмінною є тривалість готування. Оскільки це національна страва, то вона не могла не стати частинкою культури. Так, процесу приготування рагу по-ірландськи присвячено кілька сторінок відомої гумористичної книжки англійського письменника Джерома К. Джерома “Троє у човні (не кажучи про пса)”:
Джордж сказав, що покаже нам, які кулінарні шедеври можна готувати на річці, і запропонував з овочів та залишків закусок приготувати ірландське рагу.
Ця ідея нас захопила. Джордж назбирав хмизу й розпалив багаття, а ми з Гаррісом взялися чистити картоплю. Я ніколи й не думав, що чистити картоплю – дуже непроста справа. Такої складної роботи я ще ніколи не робив. Ми почали бадьоро, можна сказати грайливо, але вся наша пустотливість минула, коли ми нарешті здолали першу картоплину. Що більше ми чистили, то більше на ній було нечищеного; коли ми обчистили все і повирізали всі вічка, картоплини вже не лишилося принаймні такої, щоб не сором було дивитися. Джордж підійшов, подивися – а вона вже була наче квасолина завбільшки. Він сказав:
– Е, так не годиться! Ви її тільки переводите. Треба шкребти.
І ми шкребли, і це було важче за чищення. У картоплин дуже непроста форма: самі горбочки, бородавки та ямки. Ми наполегливо трудились 25 хвилин і обчистили 4 картоплини. Потім застрайкували […]
[…] Джордж сказав, що це безглуздо – класти в ірландське рагу тільки чотири картоплини, тому ми помили ще штук шість і кинули їх у казан нечищеними. Кинули також капустину й половину нашого запасу гороху. Джордж усе перемішав і сказав, що лишилось іще багато місця, тому ми порилися в обох кошах, вибрали всі залишки і додали до рагу. У нас були ще половина м’ясного пирога і шматок вареного бекону – ми й це додали. Потім Джордж знайшов півбанки лососевих консервів і вигріб її в казан. Сказав, що в цьому й полягає перевага рагу по-ірландськи: позбуваєшся непотрібного. Я виловив двоє тріснутих яєць – вони теж пішли в рагу. Джордж сказав, що густіша буде юшечка.
Я забув інші складники, але пам’ятаю, що нічого не пропало; і пам’ятаю, що Монморансі, який виявляв великий інтерес до процедури, під кінець із серйозним і задумливим виглядом кудись відійшов, а через кілька хвилин знову з’явився з водяним щуром у зубах, якого, очевидно, хотів запропонувати як свій вклад у трапезу – не скажу, чи щиро бажаючи допомогти, чи щоб поглумитися.
Ми засперечалися – класти щура в рагу чи нi…
